У новому звіті до 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Генеральний секретар підбиває підсумки глобальної боротьби з ВІЛ/СНІД і окреслює ключові виклики на шляху до досягнення цілі — покласти край епідемії до 2030 року. У документі наголошується: попри значний прогрес, він залишається нерівномірним і крихким, особливо у країнах з низьким і середнім рівнем доходів.
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш представив щорічний звіт про хід виконання політичної декларації з подолання ВІЛ/СНІД — і його висновки оптимістичні, але тривожні водночас. Світ має усі необхідні інструменти, щоб зупинити епідемію до 2030 року, але прогрес надто повільний і нерівномірний, а головне — перебуває під загрозою через нестачу фінансування, стигму, дискримінацію та слабку політичну волю в окремих країнах.
Статистика: досягнення і виклики
Станом на кінець 2023 року у світі 39 мільйонів людей жили з ВІЛ. З них 86% знають про свій статус, 76% отримують антиретровірусну терапію, і 71% мають пригнічення вірусного навантаження. Це означає, що лікування ефективно стримує розвиток хвороби та запобігає передачі інфекції іншим.
Проте 9,2 мільйона людей досі не отримують лікування. Ще тривожнішим є той факт, що у 2023 році зафіксовано 1,3 мільйона нових випадків ВІЛ-інфекції та приблизно 630 000 смертей, пов’язаних зі СНІДом. Найвищі показники нових випадків — серед молоді, жінок, а також ключових груп, зокрема людей, які вживають наркотики, представників ЛГБТК+, секс-працівників і мігрантів.
Головна загроза — скорочення фінансування
Найгострішою проблемою, яку підкреслює звіт, є фінансовий розрив. Для ефективного подолання ВІЛ щороку необхідно не менше 29,3 млрд доларів. У 2023 році глобальні витрати становили лише 20,8 млрд — це на 8,5 млрд менше необхідного. Причому лише 12% загального фінансування походить від міжнародних донорів, решта — з національних бюджетів.
Найбільше постраждали програми для ключових спільнот, особливо у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, де урядові системи часто не беруть на себе відповідальність за повноцінне фінансування. Скорочення допомоги означає закриття пунктів тестування, відсутність антиретровірусних препаратів, недостатню кількість соціальних працівників та обмежений доступ до профілактики.
Стигма та криміналізація — бар’єри, що вбивають
Окремий розділ звіту присвячено впливу дискримінаційної політики на поширення ВІЛ. У понад 130 країнах досі діють норми, які криміналізують ВІЛ-інфікованих осіб або поведінку, пов’язану з ключовими групами. Така практика змушує людей уникати звернення по допомогу, побоюючись переслідування, виключення з суспільства або навіть ув’язнення.
Наприклад, лише 38% людей, які вживають ін’єкційні наркотики, мають доступ до програм зменшення шкоди. А серед секс-працівників рівень охоплення базовими медичними послугами не перевищує 60%. Це — свідчення того, що без змін у політиці епідемію подолати неможливо.
Інвестиції в рівність — найефективніший підхід
Звіт наводить численні приклади країн, які досягли значного прогресу завдяки реформам. Уганді вдалося знизити рівень нових випадків на 57% за останні 10 років. У Таїланді охоплення лікуванням сягнуло 96%, а в Намібії — 93%. У цих країнах держава співпрацює з громадськими організаціями, скасовує репресивні закони та забезпечує стабільне фінансування.
UNAIDS закликає всі держави переглянути національні стратегії у відповідності до глобальної стратегії “Покінчити з нерівністю, покласти край СНІДу”, яка передбачає 10 конкретних цілей: від скасування законів, що дискримінують, до збільшення участі спільнот у прийнятті рішень та створенні умов для повного охоплення послугами.
Або зараз, або ніколи
Генеральний секретар ООН підсумовує: ми маємо всі інструменти, аби зупинити ВІЛ як загрозу для громадського здоров’я. Але вікно можливостей швидко закривається. Якщо сьогодні світ не інвестує у справедливість, профілактику і лікування — завтра він зіткнеться з поверненням епідемії, збільшенням смертей і економічними втратами.
Кожен долар, вкладений у боротьбу з ВІЛ, повертається в десятикратному розмірі у вигляді збережених життів, зниження витрат на медицину та розвитку людського потенціалу.
Ознайомитись зі звітом можна за посиланням:
Англійська версія звіту: “The urgency of now: AIDS at a crossroads – progress report on the 2025 targets and strategic directions for the future”
Російська версія звіту: “Срочная необходимость: СПИД на перепутье» — доклад о ходе выполнения задач на 2025 год и о стратегических направлениях на будущее“
Нагадаємо, Адміністрація Дональда Трампа припиняє фінансування програми ООН із боротьби з ВІЛ/СНІДом (UNAIDS). Про це заявив Пітер Марокко, який відповідає за закриття програм USAID. У листі до UNAIDS Пітер Марокко заявив, що фінансування припиняється «для зручності уряду США». За його словами, цю дію було зроблено «для узгодження з пріоритетами агентства та національними інтересами».