Virusoff – Региональная онлайн-платформа

Коли небезпечно бути пацієнтом? – дані дослідження ЕКОМ до Всесвітнього дня безпеки пацієнтів

17 вересня – у світі відзначають Всесвітній день безпеки пацієнтів. Цей день входить до списку офіційних дат Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), які відзначають для підвищення обізнаності про головні чинники, що впливають на питання глобального громадського здоров’я.

“Підвищення ролі пацієнтів у безпечному наданні медичної допомоги” – так звучить тема 2023 року. У такий спосіб ВООЗ хоче підкреслити важливість ролі самих пацієнтів у процесах створення та надання медичної допомоги.

Однак, що говорити, коли саме поняття “пацієнт” для певних категорій людей стає небезпечним? Експерти ЄКОМ – Євразійської коаліції зі здоров’я, прав, гендерного та сексуального різноманіття (ЄКОМ), наголошують на тому, що ЛГБТ-люди в регіоні Східної Європи та Центральної Азії систематично стикаються з відмовою в наданні медичних послуг та з неадекватним медичним обслуговуванням. Згідно з даними останнього регіонального звіту “Невидимі голоси” щодо порушень права на здоров’я ЛГБТ-людей у регіоні СЄЦА, який охоплює 8 країн: Вірменію, Казахстан, Киргизстан, Молдову, Росію, Таджикистан, Узбекистан та Україну, – було зафіксовано 64 випадки відмови у наданні медичних послуг або їхнього неякісного надання.

Один особливо неприємний випадок стався в Узбекистані, де секс чоловіка з чоловіком кримінально карається. Після того, як в одного з постраждалих тест на ВІЛ виявився позитивним, співробітники Центру СНІДу розкрили його особисті дані правоохоронним органам, що призвело до примусового тестування на інфекції, що передаються статевим шляхом, у рамках судового розслідування. Це вторгнення в приватне життя призвело до того, що жертву було засуджено до шести років тюремного ув’язнення”, – коментує Юрій Йорський, керівник програмної роботи ЄКОМ.

У Киргизстані зафіксовано випадки, коли під час госпіталізації до лікарень ВІЛ-позитивних геїв розміщували в окремих палатах через їхній ВІЛ-статус і сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність (СОГІ), водночас медсестри забували приходити до них для постановки крапельниць, не робили щоденного обходу та інше.

Експерти ЄКОМ зазначають, що транс* люди – найбільш незахищена категорія в регіоні СЄЦА. Це стосується як наявності законодавства, що регулює зміну гендерного маркера, так і наявності окремих медичних протоколів, що описують прийом гормональних препаратів. Наприклад, серед причин відмови від АРВ-терапії, транслюди називають побічні ефекти, що спричинені сумісністю гормональної та АРВ-терапії. В умовах відсутності національних протоколів і незнання лікарів, транс люди змушені купувати те, що можуть дістати самостійно.

“При цьому безпека пацієнтів – це не тільки про якість препаратів та їхню доступність. Безпека пацієнтів – це також довірче середовище, в якому вони отримують допомогу, яке стосується психологічного, фізичного та культурно-соціального комфорту. На жаль, ми все ще бачимо, як приналежність до ЛГБТ-спільноти значною мірою впливає на те, чи матимете ви доступ до медичних сервісів і послуг чи ні. І тут ми вже заходимо в категорію захисту прав людини, тому що право на здоров’я – є базовим правом кожної людини. При цьому такі поняття як “лікарська таємниця” саме для того і були введені, щоб кожен міг цим правом скористатися. В умовах, коли пацієнти стикаються зі стигмою та дискримінацією в системі медичної допомоги – це має куди глибші наслідки, ніж може здатися. Це призводить до того, що люди вважають за краще не стикатися з системою, в результаті сама система не в змозі регулювати і контролювати поширення захворювань у населення”, – каже Ніколай Лунченков, лікар-інфекціоніст, координатор з питань здоров’я ЛГБТ-людей в ЄКОМ.

Особливо це критично в країнах, де існує криміналізація ЛГБТ і ВІЛ. Так, в Узбекистані та Туркменістані існує криміналізація добровільних сексуальних стосунків між чоловіками. При цьому на практиці в Узбекистані також активно використовують статтю за “постановку особи в небезпеку зараження ВІЛ” проти геїв.

З дослідження ЄКОМ про прогрес країн у подоланні епідемії ВІЛ, видно, що тестування на ВІЛ і виявлення всіх випадків у країні – одна з найбільш важкодосяжних цілей, які ставить перед державами Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС). Закритість ЛГБТ-спільноти, страх перед розкриттям статусу, страх кримінальних переслідувань, відсутність антидискримінаційного законодавства в більшості країн – очевидні бар’єри на шляху профілактики поширення епідемії в регіоні.

Ефективні програми профілактики ВІЛ неможливі без дотримання прав людини. Якщо людина боїться кримінального переслідування просто за те, ким вона є, побоюється розголошення особистих даних – вона житиме в тіні, що також критично позначається на ментальному здоров’ї.

При цьому останній звіт ЮНЕЙДС показав, що кількість нових випадків ВІЛ у регіоні СЄЦА продовжує зростати.

Ситуація з правами окремих категорій пацієнтів, таких як ЛГБТ-люди, в регіоні СЄЦА дає новий ракурс поняттю безпеки пацієнта в системі надання медичної допомоги. Необхідна більш пильна увага з боку ВООЗ та національних урядів до питань дотримання права на здоров’я в контексті створення антидискримінаційного законодавства для ЛГБТ-людей.

Загалом за 2022 рік у 8 країнах регіону СЄЦА було зареєстровано 508 випадків порушень прав людини щодо ЛГБТ-людей.

Повна інформація доступна за посиланням https://ecom.ngo/library/regional-report-violations-right2022

Значні відмінності в кількості зафіксованих випадків у 8 країнах можуть пояснюватися різним масштабом і ресурсами проєктів з виявлення випадків порушення прав цільової групи в країнах, можливостями активістів відкрито працювати в країні, а також іншими обмеженнями, зазначеними у звіті.

ЕКОМ працює у сфері прав і здоров’я ЛГБТ-спільноти в регіоні СЄЦА. Коаліція об’єднує неурядові організації та активістів/ок, які працюють у цій галузі у 20 країнах. Понад 700 кейсів про порушення прав ЛГБТ-людей у регіоні СЄЦА представлені в ООН та лягли в основу адвокації на рівні національних урядів.