Virusoff – Региональная онлайн-платформа

ВІЛ може «навчитися» протистояти ленакaпавіру, але ціною власної стійкості

Дослідники з Gilead Sciences заявили, що хоча ВІЛ здатний розвивати стійкість до ін’єкційного препарату ленакапавір, такий розвиток часто обертається для вірусу серйозними втратами здатності до розмноження.

Ленакaпавір (lenacapavir) — інноваційний антиретровірусний засіб, схвалений спочатку в 2022 році, який вводиться двічі на рік і спрямований на білок капсиду вірусу, блокуючи його реплікацію і застосовується як для профілактики ВІЛ, так і для лікування штамів, стійких до інших ліків. У клінічних випробуваннях та лабораторних експериментах дослідники фіксували випадки появи мутованих форм вірусу, які могли б протистояти дії ленакапавіру, але такі випадки були рідкісними.

Нове дослідження, результати якого опубліковано в Science Translational Medicine, показало, що коли у вірусу й утворюється стійкість до цього препарату, вона часто супроводжується «ціною» у вигляді значного зниження його здатності до розмноження. Наприклад, мутація M66I, пов’язана з резистентністю, скорочувала реплікаційну здатність вірусу до 17 % порівняно зі звичайним, а подальше накопичення інших мутацій частково відновлювало її, але лише до близько 34 %. Це означає, що хоч вірус і може мутувати, ці суперечки далеко не бездоганні і роблять його менш «потужним».

Головним чинником ризику появи таких стійких варіантів досі залишається недостатнє дотримання схем лікування: ленакапавір вводиться двічі на рік, але для ефективної терапії пацієнти повинні також щодня приймати інші антиретровірусні препарати. Якщо ці таблетки пропускати, вірус отримує більше можливостей адаптуватися.

Експерти з Гарвардської медичної школи, що не брали участі в дослідженні, наголошують, що стійкість до ленакапавіру — це «рухома мішень»: вона може змінюватися в часі залежно від того, як вірус еволюціонує та як лікування застосовується в реальності. Це підкреслює важливість постійного моніторингу та тестування на наявність резистентних штамів і акуратного використання супутніх антиретровірусних препаратів.

Автори дослідження також зазначають, що їхні висновки можуть допомогти у створенні майбутніх ліків із ще кращими профілями стійкості, адже головна задача науковців — «бути на крок попереду» вірусу.

Нагадаємо, що з 2027 року ін’єкційний ленакапавір стане доступним за ціною всього $40 за річний курс в країнах із низьким та середнім рівнем доходу. Це рішення вже називають переломним моментом у глобальній боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІДу.