25 липня 2024 року в рамках Міжнародної конференції зі СНІДу – AIDS 2024 відбулася одна з ключових панельних дискусій «Люди на першому місці: Трансляція науки і політики у світ». На цій сесії зібралися провідні журналісти і фахівці в галузі ЗМІ, щоб обговорити найважливішу роль засобів масової інформації в перетворенні наукових досягнень і політики в галузі громадської охорони здоров’я на практичну інформацію для глобальних спільнот.
Під час івенту було висвітлено успіхи і проблеми, пов’язані із забезпеченням доступу складних наукових концепцій і політики для громадськості, а також наголошено на необхідності надання співтовариствам знань для ухвалення обґрунтованих рішень. Для “VirusOFF” як регіональної медіаплатформи було честю взяти участь у такій дискусії з провідними медіа-професіоналами з усього світу, які працюють з питаннями ВІЛ.
У дискусії, яку вів Петер-Філіп Шмітт із Frankfurter Allgemeine Zeitung, взяли участь:
- Апурва Мандавіллі (The New York Times, США)
- Ешлі Ферлонг (Bloomberg, Велика Британія)
- Кет Лей (The Guardian, Велика Британія)
- Міа Малан (Центр медичної журналістики Бхекісіса, Південна Африка)
- Армен Агаджанов (VirusOFF | Alliance Consultancy, Україна, EECA)
- Майкл Девід Тан (журнал Outrage, Філіппіни)
На початку дискусії Шмітт наголосив на безпрецедентному значенні цьогорічної конференції, особливо у світлі двох важливих повідомлень: ремісії другого «Берлінського пацієнта» та багатообіцяючих результатів випробування з ленакапавіром. Ці події свідчать про значний прогрес у галузі досліджень ВІЛ, завдяки якому за останні 40 років ВІЛ перетворився на кероване хронічне захворювання. Завдання полягає в тому, щоб ці наукові досягнення дійшли до тих, хто їх найбільше потребує, особливо в країнах із низьким і середнім рівнем доходу.
Шмітт наголосив на найважливішій ролі ЗМІ в інформуванні громадськості про ці досягнення, зазначивши, що наукові прориви, як-от нові засоби профілактики та потенційні ліки, потребують обережного поводження, щоб уникнути дезінформації та зайвого оптимізму. В обов’язки ЗМІ входить забезпечення балансу між висвітленням значного наукового прогресу і виправданням очікувань громадськості, особливо щодо потенційних ліків, які ще не можуть бути використані або доступні.
Апурва Мандавіллі, The New York Times розповіла про те, як змінилося висвітлення проблеми ВІЛ, перейшовши від нерівності в доступі до лікування до акцентування уваги на наукових досягненнях, а також, проблемах, які все так само залишаються й у розвинених країнах світу. «Коли я слухала деяких учасників дискусії, мені здалося, що в людей склалося враження, ніби в США проблем немає. Звісно, у багатьох частинах світу вони набагато гірші, але деякі з тих самих речей, як-от криміналізація ВІЛ чи відсутність доступу до PrEP, є скрізь». Мандавіллі також акцентувала увагу на важливості олюднення наукових історій, щоб вони знаходили відгук у читачів.
Ешлі Фурлонг з Bloomberg наголосила на наявності подвійного завдання для медіа – висвітлювати прориви фармацевтики і при цьому не випускати з уваги вплив цих досягнень на людину. Фурлонг підкреслила, що журналістам необхідно робити матеріали про результати випробувань ліків доступними для сприйняття, зосередившись на людях, які отримують користь від цих інновацій.
Кет Лей з The Guardian поділилася про те, як змінюється характер історій і про людський інтерес до репортажів про ВІЛ. «Раніше публікації були актуальні. Але тепер, коли ми складаємо письмові матеріали, нам доводиться вигадувати і щось візуальне, тому що молоді люди схильні черпати інформацію з TikTok, Instagram і YouTube. Навіть засоби масової інформації змушені еволюціонувати. Традиційні ЗМІ та громадські ЗМІ мають адаптуватися до аудиторії, яку ми хочемо охопити, особливо з огляду на те, що дезінформація так легко поширюється в соціальних мережах». Вона наголосила на переході від зосередження уваги винятково на жертвах до висвітлення окремих людей і спільнот, які домагаються змін на краще завдяки науковим дослідженням або ініціативам на низовому рівні. Лей також розповіла про важливість приділення належної уваги ЗМІ позитивним подіям, а не тільки кризам.
Міа Малан з південноафриканського Центру медичної журналістики «Бхекісіса» згадала про те, як змінилося висвітлення проблеми ВІЛ у Південній Африці, особливо з огляду на складну політичну історію країни, пов’язану із запереченням ВІЛ. Вона розповіла про критичну роль ЗМІ в інформуванні громадськості про нові засоби профілактики, такі як ін’єкційний PrEP, про важливість точних репортажів у царині громадської охорони здоров’я, особливо в контексті дедалі більшого застосування штучного інтелекту: «Штучний інтелект несе в собі як проблеми, так і можливості. Хоча він може використовуватися для поширення дезінформації, він також надає інструменти для більш ефективної протидії їй. Під час COVID ми побачили, як дезінформація може стати джерелом ідей для сюжетів. Коли почали поширюватися певні міфи, ми зрозуміли, що настав час створювати пояснювальний контент, щоб протистояти їм».
Майкл Девід Тан з журналу Outrage Magazine розповів про проблеми на Філіппінах, де профілактика та лікування ВІЛ часто залежать від донорських організацій. Він наголосив на необхідності того, щоб місцеві наукові дані цінувалися нарівні із західними джерелами, а також на ролі ЗМІ у відстоюванні доступу до нових засобів профілактики за умов, коли політична воля може бути відсутня.
Армен Агаджанов, VirusOFF поділився проблемами, з якими стикаються ЛГБТІК+ спільноти у Східній Європі та Центральній Азії, де політичні репресії та дезінформація перешкоджають поширенню точної наукової інформації. А також, акцентував увагу на ролі надійних ЗМІ для боротьби з дезінформацією та підтримки спільнот, які живуть в умовах репресивних режимів: «Хоча соціальні медіа-платформи є потужним засобом поширення інформації, вони також сприяють швидкому поширенню дезінформації. Інфлюенсери, які часто мають велику аудиторію, можуть поширювати як точну, так і недостовірну інформацію, що ускладнює для громадськості пошук надійних джерел. ЗМІ зобов’язані повідомляти про події точно і прозоро. На відміну від тих, хто поширює дезінформацію, журналісти повинні визнавати і виправляти помилки.»
Також, учасники дискусії наголосили на складності перекладу складних наукових даних у зрозумілі для широкого загалу формати. У той час як наукові дослідження часто докладно описуються в академічних статтях, широкій аудиторії потрібен більш легкотравний і захопливий контент. Ця прогалина може призвести до непорозуміння або надмірного спрощення важливої інформації.
Обговорення наголосило на необхідності спільних зусиль науковців, політиків і фахівців ЗМІ. Ефективні стратегії комунікації мають включати не лише переклад наукових результатів доступною мовою, а й взаємодію з різними каналами ЗМІ для охоплення різноманітної аудиторії.
Учасники дискусії рекомендували кілька стратегій щодо поліпшення комунікації наукових даних і політики в галузі ВІЛ. Серед них – інвестування в навчання дослідників роботі зі ЗМІ, розвиток партнерських стосунків з авторитетними особами та використання інноваційних комунікаційних платформ для залучення більш молодої аудиторії. Ухвалення цих стратегій дасть змогу покращити розуміння та підтримку громадськістю ефективних заходів із боротьби з ВІЛ.
Дискусія ще раз підкреслила надважливу роль ЗМІ в перетворенні складних наукових досліджень і політики на дієву інформацію для громадської охорони здоров’я. Забезпечуючи ефективну передачу інформації про переваги наукового прогресу, ЗМІ можуть розширити можливості спільнот у всьому світі для ухвалення обґрунтованих рішень. І в міру продовження боротьби з ВІЛ співпраця між вченими, політиками і журналістами, як і раніше, буде відігравати важливу роль у подоланні майбутніх проблем.
Photos: © Marcus Rose / IAS
Дізнайтеся більше про СЄЦА на AIDS 2024 на нашій спеціальній веб-сторінц: aids2024.virusoff.info
Дивіться відео з заходу та багато іншого на наших соцмережах. Підписуйтесь!
Instagram – Virus off
Facebook – Virus Off