Virusoff – Региональная онлайн-платформа

Долаючи політичну турбулентність: вирішення проблеми епідемії ВІЛ у Східній Європі та Центральній Азії

У рамках конференції AIDS 2024 Міжнародне товариство по боротьбі зі СНІДом (IAS) організувало вкрай важливий круглий стіл на тему «Еволюція національної та регіональної політики у Східній Європі та Центральній Азії: як вона впливає на епідемію ВІЛ?». На засіданні зібралися провідні представники регіону, щоб обговорити критичний перетин політичної динаміки та проблем громадської охорони здоров’я, зокрема, епідемії ВІЛ.

Андрій Клепіков, виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я, співголова AIDS 2024, член Керуючої ради IAS і голова круглого столу, розпочав свій виступ із визнання солідарності, виявленої по відношенню до України, але наголосив на необхідності суттєвого сприяння окрім моральної підтримки. Він зазначив, що Східна Європа і Центральна Азія (СЄЦА) залишаються найпроблемнішим регіоном щодо ВІЛ, як зазначено в нещодавній доповіді ЮНЕЙДС.  

У регіоні спостерігається найшвидше зростання епідемії ВІЛ у світі, при цьому тільки половина людей має доступ до лікування. Епідемія переважно зачіпає людей, які вживають ін’єкційні наркотики, і чоловіків, які мають секс із чоловіками (ЧСЧ). Клепіков наголосив, що необхідно терміново розширювати стратегії зниження шкоди і такі втручання, як доконтактна профілактика (PrEP) для ЧСЧ. Він процитував слова свого колеги: «Ми не покінчимо зі СНІДом, якщо не покінчимо зі СНІДом у регіоні Східної Європи та Центральної Азії», наголосивши, що ключові групи населення в цьому регіоні мають бути в центрі уваги.

Андрій Клепіков звернув увагу на негативні наслідки каральних законів, які звужують простір для громадянського суспільства, і виступив за вжиття науково обґрунтованих заходів для протидії цим проблемам. Він згадав нещодавно опублікований спеціальний додаток щодо ВЕЦА в Журналі Міжнародного товариства зі СНІДу (JIAS) як цінний ресурс. А також закликав до збільшення фінансування, особливо з боку Глобального фонду, для підтримки спільнот та інтеграції профілактики і лікування з ініціативами в галузі прав людини, такими як ініціатива «Усунення бар’єрів».

Професор Мішель Казачкін, Спеціальний радник ВООЗ у Європі, представив всеосяжний огляд ситуації з ВІЛ у регіоні. Він зазначив, що СЄЦА, поряд із Близьким Сходом і Північною Африкою (MENA), є одним із регіонів, де епідемія ВІЛ розвивається найшвидшими темпами. Але незважаючи на мінімальний прогрес за останні 15-20 років, деякі країни, як-от Україна, досягли успіхів, навіть в умовах війни, в той час як в інших країнах, як-от Росія, ситуація погіршується.

Професор Казачкін наголосив на складності отримання точних даних із Росії, зазначивши маніпуляції зі статистикою. За його оцінками, в регіоні проживає близько 2,1 мільйона осіб, які живуть із ВІЛ, а кількість нових випадків зараження за останнє десятиліття збільшилася на 40 %. Він зазначив, що на Росію, Україну, Узбекистан і Казахстан припадає понад 90 % нових випадків інфікування, причому тільки на Росію – понад 50 %.

Ключовими факторами, що сприяють зростанню епідемії, є відсутність політичного керівництва, вплив каральних законів і недостатнє фінансування. Епідемія ВІЛ-інфекції в регіоні поширена переважно серед ключових груп населення – людей, які вживають ін’єкційні наркотики, та ЧСЧ, які стикаються зі значними правовими та соціальними бар’єрами. Охоплення профілактикою та доглядом залишається низьким: за даними каскаду, тільки 42% людей, які живуть із ВІЛ, отримують лікування.

Професор Казачкін також торкнувся теми звуження простору громадянського суспільства, що посилюється політичною та економічною нестабільністю, і глибокого впливу війни в Україні на системи охорони здоров’я. Незважаючи на ці проблеми, він відзначив стійкість систем охорони здоров’я та громадянського суспільства в Україні, які продовжують впроваджувати інновації у сфері надання послуг.

Наталя Нікітенко, колишня членкиня парламенту Киргизстану та членкиня Комісії Східної та Центральної Європи з питань наркополітики, поділилася своїм досвідом та ширшими роздумами про регіон, приділивши особливу увагу Центральній Азії. Нікітенко відзначила тривожний регрес у політичному та правозахисному середовищі в таких країнах, як Киргизстан, який колись пишався своєю прогресивністю. Вона висловила жаль з приводу стрімкого погіршення ситуації з дотриманням прав людини, розвитком громадянського суспільства і свободою ЗМІ.

Наталя Нікітенко наголосила, що політична воля, заснована на правах людини, необхідна для ефективного втручання у зв’язку з ВІЛ, і відзначила тривожну тенденцію, коли політичні лідери просувають дискримінаційну риторику, що перешкоджає зусиллям у сфері громадської охорони здоров’я та стигматизує ключові групи населення, включно з людьми, що вживають наркотики, і ЛГБТIК-спільнотою. Така стигматизація в поєднанні із законами, що криміналізують вживання наркотиків, надання секс-послуг та одностатеві стосунки, створює серйозні перешкоди для доступу до медичних сервісів.

Важливим моментом, якого торкнулася Нікітенко, стало введення законів, спрямованих проти НУО, аналогічних російському закону про «іноземних агентів». Ці закони серйозно обмежують діяльність організацій, що працюють із ключовими групами населення, змушуючи багато з них закриватися або змінювати фокус. Широке визначення «політичної діяльності», дане в законі, робить організації охорони здоров’я та громадянського суспільства вразливими для звинувачень і закриття, що посилює поширення епідемії.Наталя Нікітенко наголосила, що для формування культури толерантності та поваги до прав людини необхідне сильне та інклюзивне громадянське суспільство. Вона підкреслила, що, незважаючи на наявність компетентної системи охорони здоров’я, фахівцям важко забезпечити належний догляд в умовах широко розповсюдженої дискримінації та ненависті. Нещодавнє ухвалення дискримінаційних законів і політики, а також економічний вплив Росії та культурний зсув у бік традиціоналізму тільки погіршили ситуацію.

AIDS 2024. Munich, Germany. Thursday, 25 July 2024. Media Roundtable EECA ©Marcus Rose/IAS

Андрій Клепіков представив глибокий огляд поточних проблем і прогресу в протидії ВІЛ в регіоні і, зокрема, в Україні. Він підкреслив найважливішу роль Комісії у протидії каральним законам і політиці заборони, особливо відзначивши велику роботу в Киргизстані та Казахстані.

Андрій Клепіков виділив кілька критичних питань, що впливають на епідемію ВІЛ у Східній Європі та Центральній Азії. Він наголосив на тривожному зростанні кількості нових випадків ВІЛ-інфекції та смертності, що посилюється посиленням каральних законів, репресивних практик і порушень прав людини, і вказав на тривожну невідповідність між цими проблемами, що зростають, і зниженням фінансування, попередивши, що така невідповідність не може тривати без погіршення ситуації.

Також, голова круглого столу наголосив на нагальній потребі того, щоб донори та уряди продовжували приділяти увагу регіону, закликавши Глобальний фонд і приватних донорів і далі надавати фінансову підтримку для ефективного подолання кризи у сфері ВІЛ. Незважаючи на війну, що триває, Клепіков зазначив, що Україні вдається підтримувати заходи у відповідь на ВІЛ завдяки колективним зусиллям спільнот, громадянського суспільства, уряду та міжнародних партнерів. Він наголосив на важливості партнерства і пріоритету здоров’я людей, а також, адаптації до гуманітарних потреб, що виникають, таких як евакуація, надання продовольства, сховищ, генераторів і підтримки психічного здоров’я.

Андрій Клепіков також відзначив розробку Україною гнучких та інноваційних рішень для розв’язання проблем, спричинених війною, як-от мобільні медичні послуги, що охоплюють віддалені райони, та інноваційні рішення, такі як цифровий помічник. Він згадав про впровадження бупренорфіну тривалої дії та інших сучасних інструментів для забезпечення ефективного втручання в охорону здоров’я. Насамкінець Клепіков підкреслив, що за зусиллями України уважно стежать сусідні країни і що її успіх у підтримці медичних послуг в умовах війни слугує натхненням для всього регіону.

Антон Басенко, голова правління Міжнародної мережі людей, які вживають наркотики (INPUD), і представник спільноти людей, що вживають наркотики, у Національній раді з ВІЛ/ТБ при Кабінеті міністрів України поділився своїм особистим і професійним досвідом, наголосивши на кількох ключових моментах, що стосуються епідемії ВІЛ і зусиль зі зниження шкоди в регіоні. Він відзначив 20-річчя опіоїдної агоністичної терапії (ОАТ) в Україні, наголосивши на її значній ролі в профілактиці та лікуванні ВІЛ-інфекції. Однак Басенко наголосив на нерівності в охопленні ОАТ: в Україні всього 30 000 пацієнтів порівняно з 350 000 осіб, які вживають ін’єкційні наркотики.

Антон Басенко  зазначив, що інші країни регіону мають мінімальні або пілотні програми зниження шкоди і часто стикаються з політичними та фінансовими проблемами. Він наголосив на важливості політичної волі та адекватного фінансування для реалізації та підтримки цих програм. Він наголосив на необхідності боротьби зі стигмою і дискримінацією щодо людей, які вживають наркотики, та інших ключових груп населення, закликавши до залучення цих спільнот до процесів ухвалення рішень. Басенко також відзначив спільний рух «Rise & Decriminalize», ініційований регіональними мережами для вирішення цих проблем.

Крім того, Антон Басенко звернув увагу на особливу вразливість жінок, які вживають наркотики, особливо в патріархальних суспільствах, подібних до тих, що існують у Центральній Азії. Він підкреслив важливість охоплення цієї важкодоступної групи населення і надання адресної підтримки. А також торкнувся питання старіння серед людей, які вживають наркотики, зазначивши підвищений ризик для здоров’я і необхідність комплексного медичного обслуговування, що виходить за рамки ВІЛ і гепатиту.

Під час дискусії було підкреслено кілька найважливіших моментів для вирішення проблеми епідемії ВІЛ у Східній Європі та Центральній Азії:

1. Політичне лідерство і права людини: Політичним лідерам регіону необхідно терміново включити питання про ВІЛ до своїх порядків денних і забезпечити дотримання прав людини в політиці. Без такої прихильності зусилля з боротьби з епідемією залишаться неефективними.

2. Залучення громадянського суспільства: Життєздатне і необмежене громадянське суспільство вкрай важливе. Організації громадянського суспільства відіграють найважливішу роль в охопленні ключових груп населення і наданні основних послуг. Скорочення простору для діяльності цих організацій через обмежувальні закони є серйозною загрозою для здоров’я населення.

3. Зменшення шкоди та профілактика: Розширення програм зменшення шкоди та профілактичних заходів, таких як PrEP, має життєво важливе значення. Нинішні зусилля недостатні, особливо в країнах із каральною наркополітикою та низьким рівнем охоплення послугами зі зниження шкоди.

4. Точні дані та прозорість: Для ефективного втручання необхідні надійні дані. Маніпуляції зі статистикою з ВІЛ, особливо в Росії, перешкоджають розумінню справжніх масштабів епідемії і підривають зусилля по боротьбі з нею.

5. Міжнародна підтримка і фінансування: Збільшення і стійке міжнародне фінансування має вирішальне значення. Такі організації, як Глобальний фонд, відіграють важливу роль у підтримці заходів із боротьби з ВІЛ. Однак геополітична напруженість та економічна залежність ускладнюють ці зусилля.

6. Регіональне співробітництво: Розширення співпраці між країнами регіону за підтримки міжнародних партнерів має найважливіше значення. Обмін передовим досвідом і координація зусиль можуть посилити спільні заходи з боротьби з епідемією.

AIDS 2024. Munich, Germany. Thursday, 25 July 2024. Media Roundtable EECA ©Marcus Rose/IAS

Круглий стіл підкреслив складний взаємозв’язок між політикою, правами людини та громадською охороною здоров’я у вирішенні проблеми епідемії ВІЛ у Східній Європі та Центральній Азії. Регіон стикається з серйозними проблемами, включно з політичною нестабільністю, обмежувальними законами і недостатнім фінансуванням. Однак стійкість і самовідданість фахівців охорони здоров’я та громадянського суспільства вселяють надію. 

Для ефективної боротьби з епідемією ВІЛ необхідні узгоджені зусилля по зміцненню політичної волі, захисту прав людини, підтримці громадянського суспільства і забезпеченню сталого міжнародного фінансування та співпраці.

Дізнайтеся більше про СЄЦА на AIDS 2024 на нашій спеціальній веб-сторінці: https://aids2024.virusoff.info/

Хоча конференція AIDS 2024 вже завершилася, ми продовжимо ділитися цінними матеріалами та інсайтами з конференції. Слідкуйте за нашими соціальними мережами, щоб бути в курсі подій та дізнатися більше про СЄЦА на AIDS 2024 від медіаплатформи VirusOFF.

Дивіться відео з заходу та багато іншого на наших соцмережах. Підписуйтесь!

Instagram – Virus off
Facebook – Virus Off