У вересні 2023 року Молдову вперше відвідали члени Комісії з наркополітики країн Східної та Центральної Європи і Центральної Азії (ECECACD). Візит експертів такого високого рівня – знаковий для країни, де вже багато років залишається відкритим питання декриміналізації споживання психоактивних речовин. За словами фахівців, саме зараз дуже вдалий час для того, щоб гуманізувати внутрішню наркополітику. Тим паче що влітку 2022 року Молдова отримала статус кандидата на приєднання до Європейського Союзу.
Уперше про можливий “легалайз” у Молдові відкрито заговорили ще 2018 року. Тоді низка молдовських НУО надіслали офіційного листа тодішньому прем’єр-міністру з проханням декриміналізувати наркоспоживання в країні. Адже офіційна та неофіційна кількість наркоспоживачів так і не зменшується суттєво, незважаючи на цілу низку програм із профілактики, лікування та програму зменшення шкоди, що запрацювала в Молдові 1997 року.
“Відтоді мало що змінилося”, – з жалем каже Мішель Казачкін, старший науковий співробітник Вищого інституту міжнародних досліджень і досліджень у сфері розвитку, Швейцарії; член Глобальної комісії з наркополітики. Казачкін був одним із перших міжнародних експертів, який вивів обговорення теми декриміналізації споживання наркотиків у Молдові 2017 року на офіційний рівень. За словами Казачкіна, у держави немає ні ефективної національної програми у сфері наркополітики, ні фінансування. Без грошей і чіткого плану проводити реформу в галузі законодавства практично неможливо.
Насправді Національна стратегія Антидраг на 2020 – 2027 рр. усе ще існує. Багатосторінковий документ у подробицях описує те, як треба боротися зі споживанням і незаконним обігом наркотичних засобів переважно за допомогою поліції. Однак у ньому жодного слова не згадується про потенційну декриміналізацію споживання або про те, що залежність необхідно насамперед розглядати як хворобу, а не як злочин.
Під час свого візиту до Молдови у вересні Казачкін разом із колегами організували зустріч із представниками громадянського суспільства, яка передувала зустрічам в уряді та парламенті. Два питання стояли найгостріше: відмова від наркологічного обліку тих, хто вживає наркотики і декриміналізація процесу вживання наркотиків.
Наркооблік – пережиток минулого
За оцінками експертів, у Молдові сьогодні понад 27 500 наркоспоживачів. При цьому офіційна статистика говорить про приблизно 11 000 – 12 000 споживачів, які перебувають на обліку в Наркологічному диспансері. У списки потрапляють кількома способами: добровільно під час звернення за лікуванням, під час проходження медогляду, а також примусово в разі, якщо людину затримала поліція. Подібний облік сильно обмежує людину в правах. Через нього пацієнт не може отримати водійське посвідчення, йому також можуть відмовити у влаштуванні на роботу. Ба більше, небажання “світитися” у списках тих, у кого офіційно діагностовано наркотичну залежність, змушує людей вдаватися до підпільних медичних послуг.
За словами Наталії Нікітенко, екс-члена Парламенту Киргизстану, учасниці Комісії з наркополітики країн Східної та Центральної Європи і Центральної Азії, у двох країн багато схожого. Обидві пострадянські республіки багато років долають тривалу політичну та економічну кризу. Обидві використовують репресивні методи щодо споживачів наркотиків. “Якщо людина, яка вживає наркотики і потребує лікування, хоче отримати це лікування від держави, вона одразу автоматично потрапляє до наркореєстру, і що відбувається – вона обмежена в правах. Тобто за нею встановлюється певний нагляд, який не дозволяє їй продовжувати нормальне людське життя”, – розповідає Наталя. При цьому, за словами експерта, такий підхід не вирішує проблему, а лише посилює її.
Декриміналізація – ще один крок назустріч ЄС
Павел Бем, екс-мер Праги; колишній глава відділу наркополітики Чеської Республіки і один із членів комісії як успішний приклад наводить Португалію, де 2001 року скасували покарання за вживання всіх наркотиків, включно з героїном. Нова стратегія передбачає, що споживачам наркотиків потрібно допомагати, а не саджати до в’язниці. Гуманізація законів призвела до радикального зниження смертності від передозувань і кількості випадків зараження ВІЛ. Приємним бонусом цього процесу стало зниження рівня злочинності в цілому, а також збільшення ефективності поліції та митних служб.
“Я вірю і тому є безліч наукових доказів, що декриміналізація – це не лише одна з умов дотримання прав людини. Це також один із найефективніших способів розподілу суспільних грошей”, – наполягає Бем і додає: “Немає сенсу чекати, тому що це можливо з точки зору закону, це не суперечить загальноприйнятим нормам, це економічно ефективно і це одна з умов, про яку вас спитають у разі, якщо ви вступите до Європейського Союзу”.
Згідно зі стратегією Європейського Союзу в галузі наркотиків 2021-2025, усі країни-члени ЄС мають “підтримувати і захищати споживачів наркотиків”, поступово відмовляючись від таких каральних заходів, як тюремне ув’язнення. Уряд Молдови з минулого літа всіма наявними способами намагається показати свою повну готовність стати членом Європейської сім’ї, зобов’язуючись виконати практично будь-які умови, аби лише отримати заповітний статус. Однак наскільки довгим буде цей шлях, не знає ніхто. Ясно лише одне – одним бажанням тут не обійтися. Як і не обійтися без капітальної реформи наркополітики.
“Суспільство в Молдові має зрозуміти, що права людини, демократія, а також рівень життя, рівень розвитку економіки залежать від ефективної співпраці всіх членів суспільства, починаючи з уряду, закінчуючи муніципалітетами. Зараз як ніколи необхідне згуртування незалежно від політичних поглядів”, – підсумовує Вітяніс Андрюкайтіс, спеціальний представник ВООЗ у Європейському регіоні, голова делегації ECECACD.
Найближчим часом секретаріат Комісії з наркополітики країн Східної та Центральної Європи і Центральної Азії випустить документ із рекомендаціями для Уряду і Парламенту Молдови. Де-факто вони не є обов’язковими до виконання, проте їх виконання може бути одним із сотень пунктів, без якого вступ до ЄС буде неможливим.
Текст: Олена Держанська
Фото: www.ececacd.org, Валеріу Запорожан