Нове дослідження, опубліковане в Nature Communications, проливає світло на біологічні механізми, які дозволяють надзвичайно рідкісній групі людей з ВІЛ — так званим «елітним контролерам» — тримати вірус у крові на дуже низькому або невизначуваному рівні без застосування антиретровірусної терапії. Їхня здатність природно придушувати реплікацію вірусу, яка трапляється менш ніж у 1% людей з ВІЛ, давно цікавить дослідників.
У цьому довготривалому проєкті вчені взяли плазму крові як від «елітних контролерів», так і від іншої групи — віремічних контролерів, які також мають відносно низький рівень вірусу, але все ж вимірюваний, і порівнювали білкові профілі за допомогою високоточної мас-спектрометрії й складного біоінформатичного аналізу. Про це пише портал Bioengineer.
Результати показали, що у «елітних контролерів» у плазмі присутні характерні білки, пов’язані з регуляцією імунітету, контролем запалення та антивірусними реакціями, зокрема шляхами, що задіяні в роботі природних кілерів та інтерферонних механізмів. У віремічних контролерів білкові сигнатури були інші, відображаючи не лише захисні реакції, але й ознаки метаболічного стресу. Це свідчить про різні стратегії організму у стримуванні вірусу: повне пригнічення реплікації проти ситуації, коли вона все ж триває на дуже низькому рівні.
Дослідження також виділяє важливість не лише окремих білків, а й динаміки їх змін з часом, що дозволяє краще розуміти, як протікає природний контроль ВІЛ. Такий підхід може допомогти виявляти біомаркери, що передбачають здатність організму довго утримувати вірус під контролем або навпаки — ризик зростання вірусного навантаження.
Крім імунних механізмів, увагу привертають білки, пов’язані з метаболічними процесами та підтримкою цілісності клітин, що також можуть сприяти природному контролю вірусу. Вчені вважають, що розуміння таких складних протеомних профілів може відкрити нові шляхи для розробки терапій, які імітують механізми «елітних контролерів», або для створення вакцин, що допомагатимуть організму ефективніше захищатися від ВІЛ.
Ця робота не лише пропонує поглиблене бачення того, як організм може самостійно стримувати ВІЛ, але й встановлює основу для подальших досліджень, які можуть прискорити створення нових методів лікування та прогнозування перебігу інфекції.
Нагадаємо, вчені з Weill Cornell Medicine виявили нові генетичні ознаки, які можуть пояснити, чому багато людей, які живуть з ВІЛ, навіть при хорошому контролі вірусу відчувають проблеми з пам’яттю, увагою, настроєм і рухами.