AIDS 2024Новини

“Прозорість іноземного впливу”: закони про “іноагентів” і боротьба з ВІЛ у Східній Європі та Центральній Азії

Громадянські свободи та здоров’я людей мають залишатися пріоритетом у суспільному та політичному порядку денному, і тільки так можна по-справжньому забезпечити сталий і справедливий розвиток суспільства. Зведення нових стін – не відповідь. Поставте людей на перше місце!

Напередодні Міжнародної конференції AIDS 2024 і в контексті Регіональної кампанії #PutPeopleFirstEECA VirusOff відкриває цикл матеріалів, присвячених ключовим питанням, які стосуються вразливих груп регіону Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА). У ньому ми висвітлимо актуальні теми і виклики для спільнот, що будуть порушені в Мюнхені, можливі шляхи їхнього вирішення, а також почуємо думки експертів регіону, хто також братиме участь в AIDS 2024. 

Також, дізнатися більше про регіон СЄЦА і конференцію AIDS 2024, ви можете на сайтіaids2024.virusoff.info 

У фокусі цієї статті – нещодавні законодавчі зміни в Грузії та Киргизстані, та їхній вплив на доступ вразливих груп до критично важливих послуг. 

2024 року в Грузії та Киргизстані ухвалили закони про “іноземних агентів”, що викликало серйозні побоювання у міжнародної спільноти та правозахисних організацій. Ці закони істотно обмежують громадянські свободи, що може призвести до непоправних наслідків для здоров’я та якості життя вразливих груп населення як у самих країнах, так і в регіоні Східної Європи і Центральної Азії (СЄЦА) загалом.

Грузія

З початку 2024 року ситуація в Грузії стала особливо тривожною. 28 травня було остаточно ухвалено закон про “іноземних агентів”, що вимагає від організацій та осіб, які отримують фінансування з-за кордону, реєструватися як такі. Закон запроваджує суворі обмеження, що безпосередньо впливає на доступ до лікування та соціальних послуг для вразливих груп населення. Адже безліч неурядових організацій (НУО) залежать від іноземного фінансування для реалізації своїх програм, і тепер зіштовхнуться з додатковими бюрократичними бар’єрами та можливими штрафами, що сягають кількох тисяч доларів. Запровадження обов’язкової реєстрації в Національному агентстві публічного реєстру Міністерства юстиції посилює державний контроль над діяльністю НУО, що підриває довіру громадськості та донорів. Такі умови підвищеного тиску і ризику репресій створюють атмосферу недовіри та вочевидь призведуть до зниження кількості організацій, готових працювати в країні.

Тетяна Дешко, директорка департаменту міжнародних програм Альянсу Громадського Здоров’я зазначає: “Потенційний вплив закону на програми охорони здоров’я в Грузії може бути значним, особливо для програм з ВІЛ, де неурядові організації є ключовими постачальниками послуг. Якщо можливості для роботи будуть обмежені, епідемія буде зростати. Це закономірність, яку ми бачили багаторазово під час епідемії СНІДу в багатьох країнах”.

На думку експертів у галузі прав людини та громадського здоров’я, наслідки для вразливих груп очевидні: спільноти потребують особливої підтримки, яку тепер надавати стане складно. Наприклад, програми з профілактики та лікування ВІЛ можуть згорнуться  через нестачу фінансування і тиск з боку держави, що призведе до збільшення кількості нових випадків ВІЛ і погіршення здоров’я представників ключових груп.

Мака Ґоґгія, програмна директорка Грузинської мережі зменшення шкоди (GHRN): “Нове законодавство несе кілька суттєвих загроз:

  • Посилення державного контролю: вимога до НУО реєструватися як іноземні агенти господарювання посилює державний контроль. Це може призвести до блокування донорського фінансування, призначеного для цілей громадського здоров’я, якщо буде визнано, що воно не відповідає інтересам уряду.
  • Дискредитація та усунення: уряд отримує право дискредитувати та ліквідувати будь-яку НУО, яка не відповідає його інтересам.
  • Порушення конфіденційності: державні установи можуть отримати доступ до персональних даних персоналу та клієнтів зі стигматизованих або криміналізованих спільнот у контексті надання послуг у сфері ВІЛ/ТБ. Це порушує конфіденційність і підриває довіру до цих програм, зменшуючи охоплення цільових груп населення”.

ЛГБТІК+

Особливої уваги потребує кричуща ситуація з обмеженнями прав ЛГБТІК+ спільноти. Наприкінці березня 2024 року керівна партія Грузії запропонувала конституційні зміни, які обмежать права ЛГБТІК+. 

19 законопроєктів, спрямованих на боротьбу з “пропагандою ЛГБТ” і захист “сімейних цінностей”, передбачають заборону одностатевих шлюбів і альтернативних форм союзу, а також відмову в усиновленні дітей особами, які ідентифікують себе як представники іншого ґендеру або не гетеросексуальні люди. Крім того, запропоновано заборонити операції зі зміни статі та зазначення в документах статі, відмінної від біологічної. Запровадження “пропаганди ЛГБТ” забороняється в освітніх закладах, засобах масової інформації та в громадських місцях. 

Для контролю за виконанням цих норм передбачається створення спеціальної комісії, яка слідкуватиме за дотриманням закону, а матеріали, що пропагують гомосексуальні стосунки, вилучатимуть або заборонятимуть показувати та розповсюджувати. 

За словами спікера парламенту, законопроєкт планується остаточно затвердити вже на осінній сесії. Хоча окремі законопроєкти вже приймаються на перших слуханнях цього літа, прямо зараз. 

Доступ до ОЗТ 

Паралельно, з початку року зміни торкнулися і програми опіоїдної замісної терапії (ОЗТ) – згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я, тепер пацієнти або їхні представники повинні відвідувати лікувальні заклади щодня, що значно ускладнює доступ до лікування. 

Раніше клієнти пунктів ОЗТ могли отримувати запас ліків на кілька днів, якщо не могли їх відвідувати, але тепер це обмеження посилилося, що ставить під загрозу здоров’я і безпеку учасників програми. 

Організації, що займаються наркополітикою, експерти в галузі охорони здоров’я та громадські об’єднання висловили тривогу з приводу цих змін, вважаючи, що вони не зможуть забезпечити належний захист прав пацієнтів. У зв’язку з чим, ними було підготовлено публічне звернення НКО Грузії до Міністерства охорони здоров’я.

Такі зміни на державному рівні не тільки обмежують громадянські свободи, а й істотно перешкоджають наданню критично важливих послуг, що може призвести до серйозних наслідків для здоров’я і якості життя як ключових груп, так і всього населення Грузії в цілому. Ухвалення цих і подібних законопроєктів може посилити дискримінацію спільнот у Грузії, і призвести до ще більшої їхньої ізоляції та вразливості.

Киргизстан

14 березня 2024 року в Киргизстані було ухвалено новий закон, що вводить поняття “Некомерційна організація, що виконує функції іноземного представника”. Ці організації, які отримують фінансування з-за кордону й беруть участь у політичній діяльності, тепер зобов’язані реєструватися і звітувати перед державою. 

Політична діяльність НКО включає організацію публічних заходів, участь у виборах, звернення до державних органів і поширення думок про державну політику. Ухвалення закону про “іноземних агентів” обмежує громадянські свободи: НУО змушені працювати в умовах підвищеного тиску та ризику репресій. Свобода слова і зібрань опиняється під загрозою, оскільки будь-які форми протесту або критики уряду можуть інтерпретуватися як діяльність “іноземних агентів”. 

Закон серйозно обмежує діяльність НУО, що надають життєво важливі послуги, як-от медична допомога, юридична психосоціальна підтримка. Люди, які живуть із ВІЛ, і представники інших уразливих груп можуть залишитися без доступу до необхідних послуг, що погіршить їхнє здоров’я і якість життя. І це в умовах, коли державні структури не завжди здатні забезпечити необхідну підтримку, а НУО – єдине джерело допомоги.

Організації починають йти з Киргизстану. Першою НКО, яка заявила про припинення своєї діяльності після ухвалення закону, став Фонд “Сорос-Киргизстан”, що реалізував проєкти в країні з 1993 року. Що далі?

“У Киргизстані НКО будуть менше працювати з питань, які стосуються ключових груп і прав людини. У Грузії поки сказати складно, тому що представниками іноземних інтересів визнають усіх, у кого 20% фінансування з іноземних джерел. Неясно, що йтиме за цим”. – коментує ситуацію Михайло Голіченко, юрист, Cтарший аналітик з політики, HIV Legal Network (Канада). 

“Працювати стане складніше, але багато що залежить від того, які підзаконні акти ухвалять у країнах. Наприклад, у Киргизстані Мін’юст міг би ухвалити наказ про те, яку конкретно діяльність у сфері охорони здоров’я не можна кваліфікувати як політичну діяльність. У Грузії навпаки, неухвалення додаткових підзаконних актів, які створюють додаткові складнощі для НКО, буде гарною новиною.”

VirusOff закликає до дій на всіх рівнях – від локальних і національних урядів до міжнародних організацій і громадських рухів – на підтримку прав людини і нагальних потреб вразливих груп регіону СЄЦА, щоб забезпечити справедливий і рівний доступ до здоров’я і послуг. 

Громадянські свободи та здоров’я людей мають залишатися пріоритетом у суспільному та політичному порядку денному, і тільки так можна по-справжньому забезпечити сталий і справедливий розвиток суспільства. Зведення нових стін – не відповідь. Поставте людей на перше місце!

#PutPeopleFirstEECA