У країнах Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА) забезпечення загального доступу до послуг охорони здоров’я для людей у в’язницях стикається з серйозними перешкодами. У пенітенціарному секторі часто функціонують окремі системи охорони здоров’я, що не дає змоги використовувати універсальні підходи до забезпечення доступу до послуг і безперервності цих послуг між пенітенціарним і цивільним секторами. Крім цього, дані про стан здоров’я людей, які перебувають у місцях позбавлення волі, не включаються до національних статистичних показників, що оцінюють прогрес у досягненні загального охоплення послугами охорони здоров’я. Це призводить до недооцінки існуючих нерівностей і ускладнює розробку ефективних стратегій для поліпшення медичного обслуговування у в’язницях.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на дев’ять країн регіону СЄЦА припадає 16% глобального тягаря мультирезистентного туберкульозу (МЛС-ТБ). У 2020 році в Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані витрати на охорону здоров’я становили 4,5%, 7,1% і 5,6% від ВВП відповідно. Однак ці показники не відображають стан охорони здоров’я в пенітенціарних установах, де поширеність захворювань, як-от туберкульоз і ВІЛ, значно вища, ніж серед загального населення.
Недостатнє фінансування, брак кваліфікованого медичного персоналу та обмежені ресурси у в’язницях призводять до того, що люди у в’язницях мають обмежений доступ до необхідного лікування та профілактичних послуг. Крім того, стигматизація та дискримінація перешкоджають доступу до якісного медичного обслуговування.
Для подолання цих бар’єрів необхідно:
- Проведення реформ пенітенціарної системи охорони здоров’я, зокрема інтеграції медичних послуг для людей у в’язницях у загальнонаціональні системи надання послуг для загального населення;
- Інтеграція даних: включення статистики щодо здоров’я ув’язнених до національних показників дасть змогу точніше оцінювати ситуацію і розробляти цільові програми.
- Міжсекторна співпраця: поліпшення координації між міністерствами охорони здоров’я та юстиції/внутрішніх справ для забезпечення безперервності медичного обслуговування.
- Збільшення фінансування: забезпечення достатніх ресурсів для медичних служб у в’язницях, включно з навчанням персоналу та забезпеченням необхідними медикаментами.
- Боротьба з дискримінацією: проведення інформаційних кампаній для зниження стигми та забезпечення рівного доступу до медичних послуг для всіх, включно з ув’язненими.
У цьому контексті роль Євразійського Руху за право на здоров’я у в’язницях (Eurasian Movement for the Right to Health in Prisons) – об’єднувати зусилля національних урядів, пенітенціарних служб, організацій співтовариства, міжнародних агенцій та експертів для поліпшення доступу до медичних послуг у пенітенціарних установах регіону. Серед завдань Руху – сприяння інтеграції тюремних медичних служб у загальнонаціональні системи охорони здоров’я та забезпечення прав людини в місцях позбавлення волі. Їхня діяльність спрямована на вироблення комплексного підходу до охорони здоров’я людей у в’язницях і зниження бар’єрів, що перешкоджають реалізації їхнього права на доступ до медичних послуг.
Минулого року ми провели регіональну консультацію «Перспективи реформування системи пенітенціарної медицини в регіоні Східної Європи та Центральної Азії», в рамках якої учасники з Казахстану, Молдови та України ознайомилися з досвідом Вірменії з передання функцій охорони здоров’я від пенітенціарної служби Міністерству охорони здоров’я, а також обговорили перспективи впровадження подібних реформ у своїх країнах. Цього року ми продовжимо активно працювати над зменшенням бар’єрів у доступі до медичних послуг для людей у місцях позбавлення волі», – каже Ганна Кошікова, виконавча директорка Євразійського руху за право на здоров’я у в’язницях.