Науковці наблизилися до нових можливостей контролю ВІЛ без постійного прийому антиретровірусної терапії (АРТ). Комбінація двох широко нейтралізуючих антитіл (bnAbs) з імуномодулюючим препаратом N-803 (Anktiva) допомогла більшості учасників клінічного дослідження на тривалий час уникнути відновлення вірусного навантаження після припинення лікування. Ці результати було представлено на 13-й Міжнародній конференції з ВІЛ-науки (IAS 2025). Дослідження підкріплює надію на нові шляхи до контролю ВІЛ без щоденного прийому ліків — те, чого мільйони людей з ВІЛ у світі чекають роками.
Серед 24 учасників дослідження, які припинили АРТ, 58% не мали потреби поновлювати терапію протягом шести місяців. У третини лікування не знадобилось навіть після року, а один з учасників залишається без АРТ вже понад 30 місяців, повідомила професорка Марина Каскі з Університету Рокфеллера.
«Найбільше нас захоплює те, що ми бачимо різноманітні моделі реакції на відміну терапії, і деякі учасники зберігають низьке вірусне навантаження тривалий час», — наголосила вона.
АРТ пригнічує ВІЛ, але не знищує прихований резерв вірусу у CD4-клітинах. Протягом багатьох років вчені намагаються активувати цей «сплячий» вірус («kick and kill»), щоб змусити імунну систему його виявити та знищити. Широко нейтралізуючі антитіла націлюються на незмінні ділянки ВІЛ, на відміну від антитіл, які природно виробляються організмом. Їх вже вивчають у дослідженнях щодо профілактики, лікування та потенційного функціонального вилікування ВІЛ.
Імуномодулюючий препарат N-803 (рецепторний супер-агоніст інтерлейкіну-15) активує природні кілерні клітини (NK) і CD8 T-клітини, а також підсилює дію CD4 T-клітин і стимулює утворення клітин пам’яті. Він вже схвалений FDA для лікування раку сечового міхура й нині досліджується у низці онкологічних і ВІЛ-досліджень, зокрема завдяки здатності «пробуджувати» ВІЛ.
У нещодавньому дослідженні, 28 людей з хронічною ВІЛ-інфекцією (переважно чоловіки, середній вік — 42 роки, медіана часу на АРТ — 10 років) отримали два антитіла (3BNC117-LS та 10-1074-LS) у поєднанні з ін’єкціями N-803. Через два дні після введення антитіл учасники припинили АРТ і розпочалося спостереження.
За перші пів року 42% учасників не досягли вірусного навантаження вище 200 копій, а 50% — не перевищили межу у 1000. У шести учасників вірус «повернувся» із затримкою, включно з одним випадком через 50 тижнів. Ще семеро мали нестабільне, але загалом низьке вірусне навантаження.
На 48-му тижні 58% досі не потребували АРТ. Троє учасників залишалися без лікування й після 72 тижнів. Один із них досі не поновив терапію навіть через 125 тижнів. Усі, хто поновив АРТ, досягли повторної супресії вірусу менш ніж за місяць. У більшості було виявлено резистентність до антитіл — переважно до 10-1074-LS.
Препарати виявилися безпечними: побічні реакції були здебільшого легкими, а інфузійні реакції на антитіла — відсутні. Почервоніння чи набряки після ін’єкцій N-803 спостерігалися, але зменшувалися після третьої дози.
Дослідження має низку обмежень. Зокрема, учасників не тестували на чутливість до антитіл заздалегідь, тож у декого могла бути первинна резистентність. Крім того, відсутність контрольної групи, яка отримувала лише антитіла без N-803, ускладнює оцінку реального внеску препарату в результат.
Інші дослідження, як-от RIO та FRESH, також показали обнадійливі результати щодо затримки вірусного рикошету після застосування bnAbs, іноді в комбінації з іншими імуномодуляторами (наприклад, везатолімодом). Та в багатьох з них теж бракує контрольних груп для точного порівняння.
«Ми намагаємося зрозуміти, які механізми стоять за спостережуваними ефектами, чи це вплив залишкової противірусної активності, чи модифікація імунної відповіді організму. І головне — чи справді N-803 зіграв ключову роль? Порівняння між дослідженнями могло б дати відповідь», — підсумувала професорка Каскі.
Нагадаємо, дослідження вакцини проти ВІЛ виявило нову мішень для антитіл. Воно показує, що серія вакцин може стимулювати імунну систему до вироблення потужних антитіл, здатних блокувати широкий спектр штамів ВІЛ, включаючи ті, які зазвичай найважче зупинити.