Команда дослідників з Університету Вірджинії пролила світло на один із ключових механізмів, що дозволяє ВІЛ десятиліттями зберігатися в організмі людини, залишаючись поза досяжністю для ліків. У новому дослідженні вчені показали, що навіть незначні зміни в специфічному елементі геному вірусу — осі Rev-RRE — можуть значно впливати на його здатність “ховатися” в латентному стані.
Rev-RRE — це своєрідна “перемикач-система”, яка регулює вироблення вірусних білків. Вчені з’ясували, що варіації в цій осі можуть або посилювати активність ВІЛ, або, навпаки, сприяти його “замороженню”, коли вірус зберігається в клітинах без ознак активності. Саме такі “тихі” вірусні резервуари стають головною перешкодою для повного вилікування.
Нове дослідження показує: штами ВІЛ з менш активною Rev-RRE-осью гірше піддаються сучасним підходам лікування, таким як стратегія “шок і знищення”, яка спрямована на активацію прихованого вірусу для подальшого знищення. Тобто вірус “із низьким рівнем шуму” фактично має еволюційну перевагу в умовах терапії.
Ми виявили, що віруси з низькою активністю Rev мають перевагу в уникненні реактивації, що ускладнює їхнє усунення”, — зазначив один з авторів дослідження, доктор Годфрі Дживхуго. “Посилення осі Rev-RRE може допомогти вивести вірус з латентного стану та зробити його вразливим до терапії”.
Ці результати не лише поглиблюють розуміння біології ВІЛ, а й відкривають перспективи для більш точного та персоналізованого лікування. Маніпуляція активністю осі Rev-RRE може стати основою для нових підходів у боротьбі з ВІЛ-інфекцією.