Серцево-судинні захворювання є головною причиною захворюваності та смертності в усьому світі, особливо загрожуючи людям з ВІЛ. Для боротьби з цим використовуються моделі прогнозування ризиків, такі як оцінка ризику атеросклеротичної серцево-судинної хвороби, для оцінки ризику серцевих захворювань.
Однак попередні дослідження ставлять під сумнів ефективність цих моделей серед людей з ВІЛ, особливо в країнах із низьким та середнім рівнем доходу.
Дослідники з Массачусетської загальної лікарні, засновника системи охорони здоров’я Mass General Brigham, у співпраці з міжнародною командою вчених провели дослідження, щоб оцінити, наскільки добре існуючі оцінки ризику атеросклеротичної серцево-судинної хвороби можуть передбачати серцево-судинні результати у світових популяціях з ВІЛ. Результати їх дослідження опубліковані в журналі Lancet HIV.
У своєму перспективному когортному дослідженні вони використовували дані з Рандомізованого випробування для запобігання судинним подіям при ВІЛ, щоб проаналізувати осіб з ВІЛ із країн з низьким, середнім та високим рівнем доходу на кількох континентах. Вони виявили, що у жінок та чорних чоловіків з високим рівнем доходу поточні моделі ризику недооцінюють серцево-судинні події, тоді як у всіх людей з ВІЛ в країнах із низьким та середнім рівнем доходу ризик завищений.
“Ці результати дозволяють дослідникам вдосконалювати моделі прогнозування серцево-судинних захворювань для людей, що живуть з ВІЛ”, – зазначає доктор Патріс Десвіг-Нікенс з Національного інституту серця, легенів та крові. “Оцінка точності цих прогнозів у підгрупах населення стала можливою завдяки ретельно розробленій програмі залучення та різноманітного досліджуваного населення”.
Доктор Стівен Грінспун, співавтор дослідження та керівник підрозділу обміну речовин Массачусетської загальної лікарні, погоджується. “Це дослідження підкреслює необхідність створення детальних, регіонально-специфічних та популяційно-специфічних моделей прогнозування серцево-судинних захворювань, що точно відображають ризик серцево-судинних захворювань для людей з ВІЛ, включаючи тих, хто живе в країнах із низьким та середнім рівнем доходу”, – пояснює він.
“Наша команда розрахувала коригувальні фактори для недооцінених ризиків, і в майбутньому потрібна додаткова робота для валідації цих значень у зовнішніх когортних дослідженнях. Ми сподіваємось, що експерти з комітетів з розробки рекомендацій визнають наші висновки та можуть розглянути питання про посилення рекомендацій щодо лікування для жінок та чорних або афроамериканських чоловіків з ВІЛ у країнах з високим рівнем доходу”, – додала докторка Маркелла Занні, керівниця відділу досліджень здоров’я жінок у підрозділі обміну речовин Массачусетської загальної лікарні.